myrosia.mow.fm
Status
Відпусти все, і те що твоє залишиться :)

FM Waves

21/09/2016 10:02:01
TolьKa :)
Повернувся з села в Чернівці. А в інтернеті тільки єдиний мій читач Мирося. Більше ніхто не відгукнувся на мої послання, листи, телеграми... Навіть найближчі рідні. І по електронній пошті, і по скайпу... Таке життя... Із вдячністю за відгук посилаю Миросі іще одне моє віршоване послання, яке десь рік тому одна з моїх нечисленних читачок назвала "мелодією душі":
Несказанне
Мені Бог Мій портрет показав:
стою сивий… високий… як відцвіла кульбаба,
стою одинокий серед жовтих весняних квіток…
О, весняна пора моя рання!
Невже квіти ті – наше прощання?..Бо прикмета є:
жовтий той цвіт – перед вирієм нам – на Той світ…
Я не вірю в прадавню прикмету!..
Огортає Любов нашу юну планету… Ті кульбаби,
ті жовті тюльпани – То всі наші юні Серця,
розквітають в Любові , як юні Сонця!
Я росту в Небеса,
розквітаючи жовтим Тюльпаном,
а Ти десь там зорієш в тумані,
як срібна Зоря…
Я стою на Землі.
Озираю квітучі Майдани.
Одиноке стебельце кульбаби…
Несказанне…
То … Я…
14/09/2016 06:16:17
TolьKa :)
Дуже вдячний, що Мирося бодай інколи мої послання читає. Тепер це мій єдиний читач. Слава Богу, що когось таки мені посилає. А Мирося дуже гарна мама, і я люблю її саме як маму, бо в іншій іпостасі її не бачив. Отож з любов'ю посилаю їй цей вірш про матір, бо саме такою і її уявляю...
ОСІННІЙ ВИРІЙ
1.ПОРА ДО ОСЕНІ
Пора до осені, пора –
озолотились крутосхили,
тумани сивого Дніпра
все Задніпров’я заслонили…
Пора до осені, пора…
Пора у вирій відлітати!
До батька-матері, пора…
Пора до батьківської хати!..
Там мліють трави у росі
за днів ласкавих і погідних,
дзвенять відлуння голосів
вже з потойбіччя наших рідних:
«Ой, де ви, правнуки мої?!.
Ой, де ви, внуки? Де ви, діти?..
Чи вам співають солов’ї
на білім світі, білім світі??..
Коли прилинете? Коли
Цей дім озветься голосами?
Ви чуєте? Своє «курли!»
шле мати вам із журавлями!
Бо догорає вже свіча…
І голос матері долине,
Як журавлине це: «Прощай!
Живи сто літ, моя дитино!..»
2.СЕРЦЕ МАТЕРІ
Пора до осені , пора
на золотії крутосхили,
де мудра яблуня стара
ласкаво яблука струсила!..
І вийшла мати на поріг
та й прислонилась край порога:
курличуть в небі журавлі –
у вирій стелиться дорога…
Ой, та дорога-далина!..
Замовкла пісня журавлина…
І знов стоїть вона одна,
і наслухає серцем сина.
Два пасма сивих волосин,
мов крила, над чолом гарячим.
Ой, де там син? Ой, де там син?
В яких світах тепер бурлачить?..
Спіткнувся десь, а чи зомлів, –
а Серце матері вже каже!..
Воно поперед журавлів
світ облітає неосяжний!
19/09/2016 16:44:06
Myrosia :)
(y)
22/08/2016 08:37:01
TolьKa :)
Таке колись в молодості сповнило душу мою:
ЖИТТЯМ ОЧАРУВАННЯ!
Як це зветься,
коли в серці
бродить збудження до краю?!..
Я іду – без слів співаю…
Як це зветься???..
Що то буде,
коли груди
повні радощів і щастя?..
І здолати Долю вдасться,
кажуть люди…
Бо ж
з такими молодими
ТІЛОМ,
СИЛАМИ,
ДУМКАМИ
можна стрітися
й з громами!!!..
1962 р.
Написав тут сповідь Миросі, не зберіг, а вона пропала. Мабуть, така Воля Божа. А ось мій портрет з молодості.
24/08/2016 15:46:20
Myrosia :)
:)
22/08/2016 07:25:48
TolьKa :)
Я не можу ставити тут відео. Функціонал Кави не дозволяє. Тому пропоную тобі, як мамочці:
Знайди відео, озвучене ченнелінгом Айї, прийнятим з дуже високих духовних сфер. Ось яка Айя на портреті, зробленому Кавою в Лолині. А відео називається так:
31.07.2016."Дети- вестники Любви". "Академия Потока Света и Любви".
24/08/2016 15:46:12
Myrosia :)
:)
19/08/2016 21:42:43
TolьKa :)
Я Люблю Тебе! (це вітаюсь!). Надсилаю своє юне послання до всіх дівчат і жінок, які приходили до мене з любов'ю, але не могли переступити останню перепону в своїй душі...Щоби поєднатись зі мною в Любові Безумовній, Божественній... Це як остання Надія! І їм, і - мені... Перед тим... а Надія вмирає останньою...
ВЕРНИСЬ ДО МЕНЕ
Вернись до мене,
(бо я такий гордий!),
поки зелене ще
почуття,
поки шумують
весняні води,
поки палає
вогонь життя.

Вернись до мене –
народим сина,
поки шалений
потяг в серцях!..
Свої я очі
йому дам сині,
а ти посієш
зорі в очах!..

Вернись до мене…
Адже ти любиш!
І незбагненна
Любов твоя!..
Навіщо в муках
себе ти губиш?!.
Навіщо в муках
конаю я?..

Вернись до мене –
народим сина!..
Наші дороги –
єдиний шлях!..
Свої я очі
йому дам сині....
Посієш зорі
в синіх очах…
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ! (Це прощаюсь!)
20/08/2016 21:16:07
Myrosia :)
Душевний вірш...

FM Energy Activities:

Friends Activity:

  • 22/08/2016 10:33
    TolьKa :) А років через 6 написались "МОЇ ГРОМИ" Мої Громи по світу носяться, як в бурю зірвані пороми… Гримлять у вікна… Не допросяться до ...
  • 19/08/2016 21:49
    TolьKa :) А ми й так завжди з Богом, але не завжди чуємо Його, тому не завжди працює інтуїція...
  • 18/08/2016 21:51
    TolьKa :) Це фотографував якийсь холодний автомат. Репродукцію картини слід розглядати в повному розмірі крупним планом, яку фотографував жи...
  • 17/08/2016 18:14
    TolьKa :) Це фото називається "Гармонія над прірвою" Така гармонія більшості моїх творів. Вони сумні. Знаю це давно. Але так пишеться... Маб...
  • 17/08/2016 17:44
    TolьKa :) Ти викинула все, що було після фестивалю Кохання у Лолині 2014 року. Я встиг тільки на останній день того фестивалю. Враження - не...